День безпечного Інтернету - 2017

Інформаційний ресурс для ознайомлення з можливостями та небезпеками в Інтернеті "Інтернет без меж"

 

Про День безпечного Інтернету

День безпечного Інтернету (англ. Safer Internet Day) відзначається у другий вівторок лютого. Ідея святкування належить Єврокомісії (січень, 2004 року), яка була підтримана європейськими некомерційними організаціями European SchoolNet та Insafe. Головний координатор Дня — некомерційна організація  Insafe (European Safer Internet Network).

Програма «Oнляндія - Безпека дітей в Інтернеті»

Програму ініційовано Коаліцією за безпеку дітей в Інтернеті, яка була заснована компанією «Майкрософт Україна» в рамках програми «Партнерство в навчанні». Членами Коаліції є 27 організацій, у т.ч. влада, бізнес, НКО. Програма «Онляндія – Безпека дітей в Інтернеті» охоплює цілу низку заходів, спрямованих на навчання дітей, вчителів та батьків правилам безпечного користування Інтернетом.

Першим кроком Коаліції став запуск у квітні 2008 року веб-сайту «Oнляндія – безпечна веб-країна» (www.onlandia.org.ua). На цьому сайті представлено матеріали для дітей, їхніх батьків та вчителів: інтерактивні ігрові сценарії, короткі тести, готові плани занять, завдяки яким діти і дорослі зможуть опанувати основи безпечної роботи в Інтернеті.

Однією із найбільш важливих ініціатив Коаліцій є програма для шкіл «Онляндія – Безпека дітей в Інтернеті», у рамках якої тренери-волонтери проводять тренінги для дітей та підлітків, а також вчителів і батьків. З 2008 року більше 3 000 тренінгів відвідали 78 000 учасників. У результаті зусиль Коаліції з 2009-2010 навчального року тему безпеки в Інтернеті також внесено МОН у шкільну програму 5-12 класів.

 

Поведінка в мережі

 Закони стосуються й Інтернету. Що дозволено і що не дозволено в Інтернеті

 Інтернет є публічним місцем. Працюючи в онлайні, слід дотримуватися основних правил так само, як ви дотримуєтеся правил дорожнього руху, перебуваючи за кермом.

Закони стосуються й Інтернету

 Хоча більшість законів було створено до того, як Інтернет набув широкого розповсюдження, дія законів розповсюджується і на Інтернет. Все, що є незаконним у повсякденному житті, є незаконним і в онлайні. Надаючи безпрецедентні можливості для вільного спілкування, Інтернет водночас накладає й відповідальність. Зокрема, ви несете відповідальність за вміст і законність свого веб-сайту.

Авторське право

    Авторське право захищає спосіб, в який ви втілюєте ідею в життя, але не саму ідею. Копіювати матеріали з Інтернету для використання в особистих цілях дозволено, але передавати та подавати такий матеріал як власний не можна. Наприклад, якщо ви використовуєте матеріал для своєї презентації, то маєте посилатися на джерело.

Передавання недозволеного матеріалу (зокрема, незаконних копій фільмів або музичних творів, доступних у однорангових (P2P) мережах) є незаконним.

Копіювання програмного забезпечення та баз даних, для використання яких потрібні ліцензії, є незаконним, навіть якщо це робиться з метою застосування в особистих цілях.

Незаконне використання матеріалів може призвести до позовів за спричинені збитки і мати інші наслідки, передбачені законодавством.

  

Про інформаційну безпеку

Пам'ятайте Розмістивши інформацію в Інтернеті, ви втрачаєте контроль над нею і в більшості випадків вже ніколи не зможете видалити всі її копії.

Перевіряйте  Завжди слід переконатися, що ви знаєте людину, якій надаєте інформацію, і знаєте, для чого її буде використано.

Думайте  Чи безпечно розміщувати особисту інформацію на своєму веб-сайті, якщо ви не впевнені в тому, для чого вона використовуватиметься?

Зазначте  Імена учнів, їхні фотографії та іншу особисту інформацію, що міститься у шкільному журналі, можна публікувати на шкільному веб-сайті лише зі згоди учнів та їхніх батьків

 

  

Неприємності в мережі  Віруси, хробаки та троянці

 Віруси та хробаки є небезпечними програмами, які можуть поширюватися через електронну пошту або веб-сторінки. Віруси можуть пошкодити файли або програмне забезпечення, що міститься на комп’ютері.

Хробаки розповсюджуються швидше за віруси безпосередньо з одного комп’ютера на інший. Наприклад, хробак електронної пошти може сам відправляти себе на всі адреси електронної пошти в адресній книзі користувача. Інтернет-хробаки шукають підключені до Інтернету комп’ютери, які не містять найостанніших оновлень безпеки.